Вступникам до аспірантури у 2019 році на 2019/2020 навчальний рік пропонуються такі напрямки досліджень:
№п/п
Назва теми
Зміст завдання
Науковий керівник
1.
Рубашевський В.А."Методи оцінювання міцності і довговічності елементів конструкцій, виготовлених з композиційних матеріалів
Розробка моделей та методів розрахунку на міцність деталей машин та елементів конструкцій виготовлених з композиційних матеріалів, які враховують реальні механізми накопичення пошкоджень.
Д.т.н., проф. Шукаєв С.М.
2.
Тітаренко Богдан ПетровичНапружено-деформований стан зварного шва після динамічної обробки
Створення ы апробація моделей та методів визначення НДС зварного шва зу урахуванням динамічних напружень і визначення технологійчних параметрів процессу динамічної обробки
Д.т.н..Сидоренко Ю.М.
Перспективна тематика досліджень
розробка ефективних методів розв’язання прикладних задач нестаціонарної елетропружності та гідроелектропружності;
дослідження процесу взаємодії акустичних/пружних хвиль із системою відображаючих поверхонь;
вдосконалення алгоритмів проектування деталей оптимальної топології за критерієм статичної/динамічної/утомної міцності.
XIX МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ присвячена 120 річчю КПІ ім. Ігоря Сікорського та Механіко-машинобудівного інституту
Прогресивна техніка, технологія та Інженерна освіта
СЕКЦІЯ 1. Сучасні проблеми механіки деформівного твердого тіла
К ОЦЕНКЕ ДЛИТЕЛЬНОСТИ ИНКУБАЦИОННОЙ СТАДИИ РОСТА УСТАЛОСТНОЙ ТРЕЩИНЫ В ТОНКИХ ИЗОТРОПНЫХ ПЛАСТИНАХ С КРУГОВЫМ ОТВЕРСТИЕМ ПРИ ОДНООСНОМ АСИММЕТРИЧНОМ РАСТЯЖЕНИИ-СЖАТИИ...68
МОДЕЛЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРНИХ ПОЛІВ, РОЗМІРУ ЗЕРНА ТА МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТИТАНОВОГО СПЛАВУ ВТ6 ПРИ ПОШАРОВОМУ ФОРМУВАННІ 3D ВИРОБІВ ЗА ДОПОМОГОЮ АДИТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У СЕРЕДОВИЩІ ABAQUS...94
-дослідження механічних властивостей кісткових та м’язових тканин
-дослідження нових матеріалів для імплантатів
-удосконалення засобів фіксації переломів кісток
-удосконалення засобів імплантації суглобів кінцівок
«Прикладні проблеми механіки конструкцій та матеріалів»
Керівник – к.т.н., доцент Заховайко Олександр Опанасович
Викладач - Колодяжний Валерій Ананійович
Тематика роботи
-методи розрахунку конструктивної міцності деталей та вузлів машин
-підготовка до участі в студентських олімпіадах з дисциплін «Механіка матеріалів і конструкцій», «Теорія механизмів і машин»,
- розробка дидактичних матеріалів та програмного забезпечення для навчального процесу з дисциплін «Механіка матеріалів і конструкцій», «Теорія механизмів і машин»
Магістерські та дипломні роботи за напрямом «Дослідження у галузі біомеханіки» захіщені на кафедрі Динаміки і міцності машин та опору матеріалів
Магістерські та дипломні роботи за напрямом «Дослідження нових матеріалів та деталей транспортних засобів» захіщені на кафедрі Динаміки і міцності машин та опору матеріалів
Запропонований збірник містить задачі із основних розділів курсу «Опір матеріалів», передбаченого для машинобудівних спеціальностей вищих навчальних закладів України. До посібника увійшли найактуальніші задачі та приклади, що тісно пов’язані з сучасною та перспективною інженерною практикою конструювання в машинобудівному комплексі. Широко використано матеріал з класичних збірників задач з курсу «Опір матеріалів» за редакцією В. К. Качуріна, А. А. Уманського та інших, а також урахований багаторічний досвід підготовки інженерів усіх спеціальностей у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», зокрема спеціальності «Динаміка та міцність машин». Задачі, що не входять до стандартного курсу «Опір матеріалів» дає можливість прищепити студентам навички дослідницької роботи та передбачає пошук оптимального розв’язання за різними показниками.
Збірник сприяє самостійному вивченню теоретичного матеріалу, який викладено переважно в підручниках «Опір матеріалів» за редакцією Г. С. Писаренка та «Сопротивление материалов» за редакцією В. І. Феодосьєва.
До задач, позначених «зірочкою», наведені розв’язки, що полегшує використання посібника під час самостійного навчання.
Збірник задач підготували: С. І. Трубачев (розд. 1, підрозд. 8.2, 5.1, 5.2); Б. І. Ковальчук (розд. 2, підрозд. 8.1); С. М. Шукаєв (розд. 3, 12); О. М. Чемерис (підрозд. 4.1—4.4, розд. 9). А. П. Грабовський (підрозд. 4.5—4.8, 5.4—5.6); В.А. Колодежний (підрозд. 5.2—5.4); О. О. Заховайко (розд. 6, підрозд. 11.7); А. Є. Бабенко (розд. 7, підрозд. 11.8); М. І. Бобир (загальне редагування, розд. 10); О. О. Боронко (підрозд. 11.1—11.6).
Завантажити Збірник задач з опору матеріалів по розділах
Розділ 1. Геометричні характеристики плоских перерізів
6.2. Нецентровий розтяг-стиск. Згин з розтягом або стиском
6.3. Згин з крученням
6.4. Інші види складного опору
Розділ 7. Стійкість пружних систем
7.1. Стійкість стрижнів у межах пружності
7.2. Розрахунок на стійкість за межами пружності
7.3. Наближені методи розрахунку на стійкість
7.4. Поздовжньо-поперечне згинання
7.5. Числові методи в задачах стійкості. Використання ЕОМ
Розділ 8. Бруси великої кривини. Товстостінні циліндри та обертові диски
8.1. Напруження і переміщення в кривих брусах. Розрахунок на міцність
8.2. Товстостінні циліндри та обертові диски
Розділ 9. Пластинки і оболонки
9.1. Тонкостінні посудини
9.2. Згин пластинок і оболонок
9.3. Стійкість пластинок і оболонок
Розділ 10. Розрахунок елементів конструкцій за межами пружності
10.1. Пружнопластичне деформування конструктивних елементів і граничний стан
10.2. Повзучість та релаксація конструктивних елементів
Розділ 11. Задачі динаміки
11.1. Вільні коливання пружних систем з одним ступенем вільності
11.2. Власні коливання з урахуванням сил опору
11.3. Задачі на вимушені коливання пружних систем з одним ступенем вільності
11.4. Вимушені коливання пружних систем з в`язким демпфіруванням
11.5. Коливання систем з кількома ступенями вільності
11.5.1. Вільні коливання систем з кількома ступенями вільності
11.5.2. Задачі на вимушені коливання систем з N ступенями вільності
11.6. Коливання систем з розподіленими параметрами
11.6.1. Задачі на малі вільні коливання струни
11.6.2. Задачі на крутильні коливання валів
11.6.3. Задачі на поздовжні коливання стрижнів
11.6.4. Задачі на поперечні коливання балок
11.7. Сили інерції
11.8. Напруження і деформації під час удару
Розділ 12. Розрахунки на міцність за змінних навантажень
12.1. Основні теоретичні положення
12.2. Визначення параметрів кривої втоми. Характеристики циклу
12.3. Розрахунки на втому за симетричного навантаження
12.4. Розрахунки на втому за несиметричного навантаження
12.5. Розрахунки на втому за складного напруженого стану
Розв’язання та вказівки
Додатки
Література
Спеціальність
131
ПРИКЛАДНА МЕХАНІКА
Без ґрунтовної інженерної освіти бути фахівцем у будь-якій сучасній галузі абсолютно неможливо. Одержавши освіту за спеціальністю «Прикладна механіка» ти зможеш працювати у різних сферах промисловості й керувати надскладними виробничими процесами. Фундаментальні знання в галузі прикладної механіки, інформаційних систем та технологій машинобудування й зварювання на базі сучасних цифрових технологій та комп’ютерної техніки – це спеціальність «Прикладна механіка».
Випускники працюють науковими співробітниками і дослідниками в галузевих інститутах Національної Академії наук України, інженерами-проектувальниками у галузі міцності і надійності машин та обладнання на підприємствах авіабудівної, машинобудівної, зварювальної галузей, інженерами-програмістами, консультантами з інженерних питань на фірмах «ПРОГРЕСТЕХ-Україна», «BOEING», ДП Антонов, ВАТ «Гідросила», ДХК «Арсенал», «Трактородеталь», «Арсенал», АО «Мотор Січ», ДП ЗМКБ «Прогрес», впроваджують автоматизовані та комп’ютеризовані виробничі комплекси на базі сучасних інформаційних технологій і комп’ютерної техніки та виконують проектування роботизованих систем і технологіїй.
Сертифікати ЗНО
Українська мова та література – не менше 100 балів
Математика – не менше 125 балів за умови, що Фізика або Іноземна мова – не менше 100 балів
Фізика або Іноземна мова – не менше 125 балів за умови, що Математика – не менше 100 балів
Спеціалізація
ДИНАМІКА І МІЦНІСТЬ МАШИН
Форма навчання: денна
Спеціалізація «Динаміка і міцність машин» передбачає вивчення методів та засобів дослідження динаміки і міцності машин й конструкцій різних галузей промисловості. Математичне та комп’ютерне моделювання поведінки технічних систем при статичних і динамічних термосилових навантаженнях, надійність та їх довговічність. Вивчення закономірностей, динамічних процесів, напруженого стану і міцності машин методами механіки, чисельної математики та їх комп’ютерного моделювання. Наші випускники працюють інженерами, конструкторами, керівниками відділів, викладачами ВНЗ, інженерами з комп’ютеризованих систем на фірмах «ПРОГРЕССТЕХ-Україна», «Boing» та інших підприємствах міжнародного рівня.
Спеціалізація
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В авіабуДУВАННІ
Форма навчання: денна
Спеціалізація «Інформаційні системи та технології авіабудування» передбачає вивчення студентами інформаційних Continuous Acquisition and Life Cycle Support, всіх особливостей застосування технологій супроводження життєвого циклу проектування, виробництва до експлуатації машин, приладів, конструкцій. Виконання автоматизованих наукових і прикладних досліджень динаміки і надійності технічних систем авіаційної техніки та енергомашинобудування за допомогою багатоваріантних комп’ютерних спеціалізованих СAD/CAM/CAE/PLM систем автоматизованого проектування конструкцій згідно національних і міжнародних стандартів та технічних регламентів. Інформаційні технології систем автоматизації інженерних досліджень, прикладні пакети програм в галузі машинобудування, бази даних та знань. Здобута всебічна освіта дає можливість працювати: системним програмістом, інженером, конструктором, керівником відділу, викладачем ВНЗ, інженером-програмістом, консультантом з інженерних питань, науковим співробітником на фірмах «ПРОГРЕССТЕХ-Україна», «Boing» та інших підприємствах міжнародного рівня.
Компанія «ПРОГРЕСТЕХ-УКРАЇНА» є найбільш динамічно розвивається частиною групи компаній ПРОГРЕСТЕХ. Створена в 2007 році з метою збільшення обсягів інженерно-сервісних послуг і залучення додаткових ресурсів в країнах СНД. Основний напрямок діяльності - інжинірингові та консультаційні послуги в галузі авіабудування і технологій аеропортів.
У 2008 році відкрито філію компанії в м.Харкові.
Основний напрямок діяльності компаній - інженерні послуги в галузі авіабудування і технологій аеропортів Компанія постійно вдосконалюється і розвивається. В роботі використовуються сучасні підходи до менеджменту, власний науковий і виробничий досвід, працює висококваліфікований і компетентний персонал.
Інженерні сервіси:
консалтинг в авіабудуванні
архітектурне проектування
проектування аеропортів і інфраструктур
Компанія ПРОГРЕСТЕХ-УКРАЇНА активно розвивається. В даний час в компанії працюють понад 130-ти чоловік. Середній вік працівників 30 років. Серед них як вчорашні студенти, так і досвідчені фахівці, які мають різні наукові ступені і звання. Багато хто починає працювати в компанії будучи студентами, набуваючи практичний досвід, а закінчивши ВНЗ, приходять в УКР-ПРОГРЕСТЕХ на постійну роботу. У нас працюють випускники КПІ ім. Ігоря Сікорського та багатьох інших навчальних закладів України.
Програми професійного розвитку персоналу включають постійне підвищення кваліфікації всіх співробітників, освоєння нових професій шляхом отримання другої вищої освіти, отримання вчених ступенів, придбання досвіду роботи в компаніях світового рівня.
Корпорація «Boeing» є провідним виробником цивільних і військових повітряних суден, а також оборонних, космічних систем і систем безпеки. Вона співпрацює з урядами США і дружніх держав, а також авіакомпаніями в більш як 150 країнах світу.
Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Ухвалений Конференцією трудового колективу НТУУ «КПІ» 09 квітня 2015 року
1. Загальні положення
1.1. Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (далі – Кодекс) встановлює загальні моральні принципи та правила етичної поведінки осіб, що навчаються і працюють в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності.
1.2. Університет прагне створити середовище, яке сприяє навчанню і роботі, прагненню до істини, обміну знаннями, впровадженню інновацій, інтелектуальному розвитку студентів і працівників, підтримці особливої університетської культури взаємовідносин. Кожен член університетської спільноти, дотримуючись норм даного Кодексу, робить свій внесок у розвиток всього університету, зміцнення його іміджу і ділової репутації.
1.3. Кодекс є переліком настанов та цінностей, дотримання яких представниками спільноти НТУУ «КПІ» є необхідним як на території університетського кампусу, так і поза ним.
1.4. Загальними моральними принципами, якими мають керуватися члени університетської громади є :
1.4.1. Принцип законності. У своїй діяльності члени університетської громади суворо дотримуються приписів законів, а також стимулюють до цього інших.
1.4.2. Принцип взаємної довіри. Атмосфера довіри заохочує вільний обмін ідеями та інформацією в університетському середовищі, сприяє співпраці та вільному продукуванню нових ідей, позбавляє остраху, що результати діяльності можуть вкрасти, кар’єру спаплюжити, а репутацію підірвати.
1.4.3. Принцип чесності та порядності. У своїй навчальній та викладацькій діяльності, у наукових дослідженнях, у практичній роботі тощо представники університетської громади зобов'язані діяти чесно, бути відвертими й у жодному разі свідомо не висувати неправдивих тверджень.
1.4.4. Принцип справедливості. У взаємовідносинах між членами Університетської громади важливим є неупереджене ставлення одне до одного, правильне й об'єктивне оцінювання результатів навчальної, дослідницької та трудової діяльності.
1.4.5. Принцип компетентності й професіоналізму. Студенти та працівники НТУУ «КПІ» зобов'язані підтримувати найвищий рівень компетентності у своїй роботі та навчанні. Імперативом є постійне підвищення ними свого освітнього і наукового рівня як форми здійснення принципу «від освіти на все життя –до освіти протягом усього життя».
1.4.6. Принцип відповідальності. Студенти та працівники університету мають брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе зобов’язання. Бути відповідальним – значить протистояти ганебним вчинкам, негативному впливу інших осіб і слугувати прикладом для інших.
1.4.7. Принцип партнерства і взаємодопомоги. З метою підвищення якості навчальних та дослідницьких результатів, представники університетської громади орієнтуються на суб'єкт-суб'єктну або партнерську взаємодію.
1.4.8. Принцип взаємоповаги. Повага в університетському середовищі має бути взаємною, виявлятися як до інших, так і до себе. Варто поважати й цінувати різноманітні, а іноді й протилежні думки та ідеї.
1.4.9. Принцип прозорості. З метою уникнення зловживань посадовим становищем, виборними чи призначеними, представниками університетської громади необхідно, щоб усі процедури, які стосуються освітньої, науково-дослідницької, господарської та фінансової діяльності, були прозорими і нескладними.
1.4.10. Принцип безпеки та добробуту громади НТУУ «КПІ». Студенти і працівники Університету повинні піклуватися про безпеку та добробут членів громади. Будь-яка діяльність студентів і працівників університету не повинна створювати загрози життю, завдавати шкоди здоров’ю та майну будь-кого загалом та членів університетської громади зокрема.
Дотримання зазначених вище принципів має бути справою честі всіх без винятку членів університетського співтовариства.
2. Норми етичної поведінки студентів і працівників НТУУ «КПІ»
2.1. Гідним для студентів і працівників НТУУ «КПІ» є:
2.1.1. дотримуватися вимог законодавства України та внутрішніх нормативних документів університету, не чинити правопорушень і не сприяти їхньому скоєнню іншими особами;
2.1.2. дотримуватися моральних норм та правил етичної поведінки;
2.1.3. дотримуватися принципів та правил академічної чесності;
2.1.4. відповідально ставитися до своїх обов’язків, вчасно та добросовісно виконувати необхідні навчальні, дослідницькі та робочі завдання;
2.1.5. своєю діяльністю сприяти збереженню та примноженню славних традицій університету;
2.1.6. вшановувати та вивчати минуле університету, творчі здобутки його визначних вчених, педагогів, випускників, які вписали яскраві сторінки у літопис вітчизняної та світової освіти, науки і техніки;
2.1.7. сприяти розвитку позитивної репутації університету;
2.1.8. сприяти попередженню й викоріненню різних видів порушень під час навчально-виховної, науково-інноваційної діяльності та інших видів трудової діяльності;
2.1.9. поважати честь, гідність та особисту недоторканість особи, незважаючи на її стать, вік, матеріальний стан, соціальне становище, расову приналежність, релігійні та політичні переконання;
2.1.10. сприяти становленню та розвитку партнерських відносин між викладачами і студентами університету;
2.1.11. вести здоровий та активний спосіб життя, дотримуватись правил особистої гігієни, бути охайним і акуратним;
2.1.12. підтримувати атмосферу довіри, відповідальності та взаємодопомоги в університетському співтоваристві;
2.1.13. допомагати студентам та співробітникам університету, що опинилися у складних життєвих обставинах;
2.1.14. підтримувати чистоту і порядок на території університету, дбайливо ставитися до майна та ресурсів університету, в тому числі і в гуртожитках;
2.1.15. підвищувати престиж університету шляхом власних досягнень у навчанні, науці, спорті, художній самодіяльності тощо;
2.1.16. запобігати виникненню у своїй діяльності конфлікту інтересів, під яким слід розуміти суперечність між особистими інтересами члена університетської спільноти та його службовими або навчальними обов’язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень;
2.1.17. піклуватися про чистоту своєї мови та мови своїх колег.
2.2. Неприйнятним для студентів і працівників Університету є:
2.2.1. вживання, виготовлення й поширення наркотичних речовин, розпивання алкогольних напоїв та куріння в громадських місцях;
2.2.2. порушення норм моралі, зокрема негідне поводження в громадських місцях та вживання ненормативної лексики;
2.2.3. поширення неправдивої та компрометуючої інформації про інших студентів, викладачів і співробітників;
2.2.4. отримання або пропонування винагород за несправедливе отримання будь-яких переваг у навчальній, дослідницькій чи трудовій діяльності (хабарництво);
2.2.5. навмисне нанесення шкоди роботі інших студентів, викладачів або співробітників;
2.2.6. агресія проти інших, сексуальні домагання;
2.2.7. участь в азартних іграх;
2.2.8. участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання підроблених документів, що мають відношення до навчання чи посадового становища в університеті;
2.2.9. видавання результатів чужої праці за свої при здійсненні навчальної, наукової та трудової діяльності;
2.2.10. використання службових і родинних зв’язків з метою отримання нечесної переваги в навчальній, науковій та трудовій діяльності;
2.2.11. завдавання шкоди матеріальним цінностям, а також матеріально-технічній базі університету;
2.2.12. використання без дозволу ректорату (деканату) символіки університету, факультету у різноманітних заходах, не пов’язаних з діяльністю університету;
2.2.13. недотримання правил співжиття на території кампусу університету, що заважає іншим особам;
2.2.14. здійснення або заохочення будь-яких спроб, спрямованих на те, щоб за допомогою нечесних і недостойних методів отримати певну перевагу, вплинути на зміну отриманої академічної оцінки тощо;
2.2.15. перевищення повноважень під час навчання, трудової діяльності або проведенні наукових досліджень;
2.2.16. вчинення дій, що перешкоджають здійсненню навчального чи науково-дослідницького процесу.
3. Політика академічної чесності НТУУ «КПІ»
Академічна чесність − це дотримання певних моральних та правових норм, правил етичної поведінки в Університеті як студентами, так і працівниками при здійсненні навчальної та науково-дослідницької діяльності.
Викладачі, дослідники і студенти, які виявляють прагнення до академічної чесності, не лише стають зразками для наслідування, а й підвищують стандарти освітньої та наукової діяльності в цілому.
Порушення правил академічної чесності не лише паплюжить репутацію університету, а й зменшує цінність освітніх та наукових ступенів, що здобуваються в університеті.
Відповідальність за дотримання цінностей академічної чесності є особистим обов’язком кожного та спільною справою водночас. Кожен член університетської академічної спільноти – студент, викладач, дослідник, керівник – відповідальний за дотримання принципів академічної чесності в освітній, викладацькій та науковій діяльності.
3.1. Представники академічної спільноти НТУУ «КПІ» повинні:
3.1.1. вірити у власний інтелект та здібності;
3.1.2. сумлінно та самостійно (крім випадків, які санкціоновано передбачають групову роботу) виконувати навчальні та дослідницькі завдання;
3.1.3. поважати наукові та навчальні здобутки інших;
3.1.4. посилатися на джерела, з яких береться інформація незалежно від того, в якому вигляді вона опублікована – в електронному чи паперовому;
3.1.5. в разі виникнення складнощів при виконанні навчальних чи дослідницьких завдань звертатися за санкціонованою допомогою до колег, викладачів та наукових керівників;
3.1.6. робити оригінальну роботу для кожної дисципліни;
3.1.7. використовувати у своїй науковій та навчальній діяльності тільки надійні та достовірні джерела інформації;
3.1.8. нагадувати колегам щодо неприпустимості порушення академічної чесності.
3.2. Неприйнятними у навчальній та науково-дослідницькій діяльності для студентів та працівників НТУУ «КПІ» є:
3.2.1. плагіат – навмисне чи усвідомлене оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору (тексту або ідей) під іменем особи, яка не є автором цього твору, без належного оформлення посилань;
3.2.2. шахрайство, а саме:
- фальсифікація або фабрикація інформації, наукових результатів та наступне використання їх в академічній роботі;
- підробка підписів у офіційних документах (залікових книжках, актах, звітах, угодах тощо);
- використання під час контрольних заходів заборонених допоміжних матеріалів або технічних засобів (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети тощо);
- посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;
- списування (реплікація) при складанні будь-якого виду підсумкового або поточного контролю;
- проходження процедур контролю знань підставними особами;
- здавання різними особами одних і тих же робіт (з однаковим змістом);
3.2.3. несанкціонована співпраця, а саме:
- надання допомоги для здійснення акту академічної нечесності − навмисна чи усвідомлена допомога або спроба допомоги іншому вчинити акт академічної нечесності;
- придбання у інших осіб чи організацій з наступним поданням як своїх власних результатів навчальної та наукової діяльності (звітів, рефератів, контрольних, розрахункових, курсових, дипломних та магістерських робіт, есе, статей, монографій, навчальних посібників тощо);
3.2.4. пропонування чи отримання неправомірної винагороди при оцінюванні результатів успішності виконання навчальних чи дослідницьких завдань;
3.2.5. використання родинних або службових зв’язків для отримання позитивної або вищої оцінки при складанні будь-якого виду підсумкового контролю або переваг в роботі;
3.2.6. внесення до списку авторів статей, монографій, підручників тощо осіб, які не мали відношення до отримання наукових результатів;
3.2.7. інші види академічної нечесності.
4. Комісія з питань етики та академічної чесності НТУУ «КПІ»
4.1. З метою моніторингу дотримання членами університетської громади моральних та правових норм даного Кодексу створюється Комісія з питань етики та академічної чесності (далі - Комісія). Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення Кодексу честі та надавати пропозиції адміністрації університету (факультетів та інститутів) щодо накладання відповідних санкцій.
4.2. Комісія у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України «Про вищу освіту», іншими діючими нормативно-правовими актами, Статутом Університету, цим Кодексом та Положенням про Комісію з питань етики та академічної чесності, яке затверджується Вченою радою НТУУ «КПІ».
4.3. Склад Комісії затверджується Конференцією трудового колективу університету за поданням Вченої ради НТУУ «КПІ» терміном на 1 рік.
4.4. Член спільноти, який став свідком або має серйозну причину вважати, що стався факт порушення цього Кодексу, повинен повідомити про це Комісію з питань етики та академічної чесності НТУУ «КПІ». Неприйнятно подавати (підтримувати подання) безпідставних скарг або скарг без підпису.
4.5. Якщо студент чи працівник має сумніви або непевність, що його дії або бездіяльність можуть порушити Кодекс честі НТУУ «КПІ», він може звернутися за консультацією до Комісії.
5. Заключні положення
5.1. Члени університетської громади зобов'язані знати Кодекс честі НТУУ «КПІ». Незнання або нерозуміння норм даного Кодексу саме по собі не є виправданням неетичної поведінки.
5.2. Прийняття принципів і норм Кодексу честі НТУУ «КПІ» засвідчується підписом члена університетської громади. Зараховані на перший курс студенти університету підписують свою згоду з Кодексом честі НТУУ «КПІ» в обов’язковому порядку.
5.3. Порушення норм даного Кодексу може передбачати накладання санкцій, аж до відрахуванням або звільнення з університету, за поданням Комісії з питань етики та академічної чесності
5.4 Кодекс честі НТУУ «КПІ» затверджується Конференцією трудового колективу університету.
5.5. Зміни та доповнення до Кодексу вносяться за поданням Вченої ради НТУУ "КПІ", Студентської ради НТУУ "КПІ", Профкому співробітників НТУУ "КПІ", Профкому студентів НТУУ "КПІ" та Наукового товариства студентів та аспірантів НТУУ "КПІ". Зміни та доповнення до Кодексу честі вносяться винятково за рішенням Конференції трудового колективу університету.
Ректор НТУУ “КПІ” М.З. Згуровський
Голова Профкому співробітників НТУУ “КПІ” В.І. Молчанов
Голова Профкому студентів НТУУ “КПІ” А.Ю. Гаврушкевич
Голова Студентської ради НТУУ “КПІ” Д.В. Афанасьєв
м. Київ, пр-т. Перемоги, 37, корпус 1, кім. 166 Телефон: (044) 204-95-35 e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Адреса приймальної комісії
м. Київ, вул. Політехнічна 14, корпус 16, кім.147-б
E-mаіl:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Телефон гарячої лінії ММІ: +38 (097) 131-85-65
Історія розвитку кафедри опору матеріалів у Київському політехнічному інституті поєднана з історією КПІ та його засновником, видатним вченим-механіком і організатором інженерної освіти в нашій країні, першим ректором Київського політехнічного інституту, заслуженим професором Віктором Львовичем Кирпичовим (1845-1913). Саме В.Л. Кирпичов у 1899 р., тобто через рік після відкриття інституту, на організованій ним кафедрі опору матеріалів розпочав викладання лекцій, чим і були закладені основи підготовки інженерів-механіків широкого профілю. Окрім опору матеріалів, професор В.Л. Кирпичов викладав також курс графічної статики.
Він добре розумів, що бурхливий розвиток світової економіки та загального машинобудування, що почався на межі ХІХ та ХХ століть, особливо в індустріально розвинутих країнах, потребує переходу науки механіки (як основи розвитку техніки) у новий "фізико-технічний" період свого розвитку з урахуванням основних фундаментальних досягнень того часу. Це викликало нагальну необхідність корінного реформування системи освіти і науки у відповідності до зростаючих потреб промисловості.
Ще в 1896 р. В.Л. Кирпичов, виступаючи на Другому з'їзді російських діячів з технічної та професійної освіти з доповіддю "Експериментальна механіка та механічні лабораторії у вищих спеціальних школах", вперше обґрунтував необхідність введення у вищих навчальних закладах для механічних спеціальностей систематичного викладання експериментальних методів дослідження матеріалів і машин, а також не менш як дворічне вивчення спеціальних методів експериментальної механіки в спеціалізованих механічних лабораторіях. Свої ідеї він запровадив у життя в Київському політехнічному інституті.
Восени 1900 р., після закінчення, в основному, спорудження головного корпусу інституту, професор В.Л.Кирпичов почав організовувати механічну лабораторію. Лабораторію було оснащено 100-тонною машиною "Риль", 60-тонним пресом Амслера, розривною 5-тонною машиною та машиною для випробувань на кручення тієї ж фірми. Така експериментальна база створювала досить-таки добрі передумови для проведення основних різновидів механічних випробувань матеріалів. Вже навесні 1901 р. проводилися перші лабораторні заняття з випробувань металічних матеріалів, дерева та цементу. Хоча В.Л. Кирпичов у вересні 1902 р., у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, пішов у відставку, однак, як обраний почесним членом інституту, залишився в інституті завершувати викладання курсу з опору матеріалів студентам механічного, хімічного, інженерного відділень та фахового курсу будівельної механіки (розрахунок статично невизначених систем) для інженерного відділення. За висловлюваннями С.П. Тимошенка В.Л. Кирпичов був прекрасним лектором. За формою його лекції були дуже простими без будь-яких ораторських заходів і відрізнялися логічністю та зрозумілістю викладу. Звільнившись від адміністративних справ, В.Л. Кирпичов пише одну з найвидатніших своїх праць "Зайва невідома в будівельній механіці" (видано в 1903 р.).
Професор В.Л. Кирпичов був одним з перших в Росії, хто видав найповніший курс з опору матеріалів і статики споруд. Він перший у нашій країні проводив досліди з вивчення напруженого стану в елементах конструкцій з використанням поляризаційно-оптичного методу, для чого ним було розроблено просту, але оригінальну спеціальну оптичну установку. В 1903 р. В.Л. Кирпичова було обрано головою будівельної комісії Петербурзького політехнічного інституту, а з осені цього року він розпочав читати там курс прикладної та будівельної механіки. Переїхавши до Петербурга, він продовжував завжди цікавитися справами Київського політехнічного інституту, де протягом 1904-1906 р. кафедру опору матеріалів очолював професор В.М. Серебровський. Яскравим етапом у розвитку механіки деформівного твердого тіла в КПІ були роки завідування кафедрою опору матеріалів (1906-1908) професором С.П. Тимошенком (1878-1972), який став пізніше всесвітньо відомим вченим механіком, академіком багатьох академій, серед них УРСР та СРСР. Всього на кафедрі опору матеріалів С.П.Тимошенко працював професором з 1906 по 1920 з перервою (1911-1917). За цей період механічна лабораторія при кафедрі опору матеріалів поповнилася низкою нових випробувальних машин і установок. Паралельно з читанням лекцій проф. С.П.Тимошенко написав курс опору матеріалів, який було видано в 1911р. Цей курс мав великий успіх і його було видано як підручник, який пізніше неодноразово перевидавали у нашій країні, а також багатьма мовами світу (витримав 11 видань). Цей підручник, який не втратив свого значення й тепер, відіграв велику роль у формуванні інженерів-механіків і вчених, які вирішують складні проблеми міцності та несучої здатності машин та конструкцій у багатьох країнах світу. Одночасно С.П.Тимошенко виконував велику організаційну роботу, будучи обраним деканом механічного та інженерного факультетів КПІ (1909-1911). В 1918 році він брав активну участь у роботі комісії В.І.Вернадського з вироблення законопроекту щодо заснування Української академії наук. С.П.Тимошенко став в 1919 році одним із перших академіків Української АН. У 1919-1920р.р.- він засновник та перший директор Інституту технічної механіки (тепер Інститут механіки ім. С.П.Тимошенка) НАН України.
З 1911 до 1913 р. кафедру опору матеріалів КПІ очолював професор М.А. Воропаєв, який вперше в світовій практиці провів різноманітні дослідження втоми чавунів. Результати цих досліджень, які випередили на десятки років аналогічні роботи за кордоном, не втратили наукового значення і у наші дні. Важливим етапом у розвитку досліджень з міцності в КПІ, а також у підготовці інженерних і наукових кадрів галузі механіки деформівного твердого тіла, був період керівництва кафедрою опору матеріалів (1914 до 1932 р.) професором, академіком АН УРСР (1926) К.К. Симінським (1879-1932), який крім удосконалення курсу опору матеріалів підніс до високого рівня вивчення курсу статики споруд.
Найбурхливішого розвитку кафедра опору матеріалів набула після революції 1917 р. В цей період прийшло на кафедру багато талановитих молодих учених. Так, під керівництвом К.К. Симінського та за участю професорів кафедри М.М. Давиденкова (1879-1962) та Ф.П. Бєлянкіна (1892-1972), було налагоджено зв'язки з промисловістю та науково-дослідними організаціями. Особливо тісний зв'язок у цей період було встановлено з мостовипробувальною станцією, основними задачами якої було створення методів розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прогонових будов мостів. Ця станція працювала при Київському політехнічному інституті під керівництвом проф. Є.О. Патона (1870-1953).
Проф. К.К. Симінський приділяв багато уваги розвитку діяльності лабораторії опору матеріалів в напрямку проведення контрольних випробувань матеріалів, різноманітних деталей машин і інженерних конструкцій для промисловості. Механічна лабораторія кафедри опору матеріалів стає центральною станцією по випробовуванню матеріалів, яка обслуговує Україну та деякі інші республіки колишнього СРСР. Так, безпосередньо кафедра опору матеріалів КПІ протягом 1919-1923 р.р. під керівництвом проф. К.К. Симінського бере участь у відбудові промисловості й транспорту, зруйнованого імперіалістичною та громадянською війнами.
В цей період на основі робіт, виконаних в галузі мостовипробування, видається оригінальна робота проф. К.К. Симінського про втому заліза в старих залізничних мостах (1922 р.). В ній вперше ставиться питання про вібраційну втому мостової сталі. Значні роботи в середині 20-х р.р. були проведені співробітниками кафедри опору матеріалів, за безпосередньою участю К.К. Симінського, по вибору допустимих напружень для зварювального заліза в мостах. Поряд із педагогічною і науковою діяльністю К.К. Симінський проводив велику організаторську роботу. Обіймаючи посади у1920-1921р.р. декана інженерно-будівельного факультету, проректора по навчальній роботі (1924-1926р.р.) КПІ та члена Державного науково-методичного комітету УРСР, він брав активну участь в реорганізації вищої школи, загальній реформі інституту. Починаючи з 1921 р., у зв'язку з залученням К.К. Симінського до роботи в Інститут технічної механіки АН УРСР, як його директора, (1921-1932), наукова робота на кафедрі тісно пов'язується з науковою діяльністю зазначеного академічного інституту.
Поряд із проведенням лекційних та практичних занять зі студентами та наданням практичної допомоги промисловості, співробітники кафедри опору матеріалів проводили велику науково-дослідну роботу. Під керівництвом проф. К.К. Симінського було виконано комплекс науково-дослідних робіт, у тому числі підготовлено кандидатську дисертацію С.В. Серенсена "О напряжениях при изгибе анизотропних балок (как плоская задача теории упругости)". Вона була захищена в 1930 р. Кафедра опору матеріалів дала путівку у велике наукове життя С.В.Серенсену - вихованцю механічного факультету КПІ ( випускник 1926 р.). На кафедрі він пройшов усі ступені: від лаборанта до професора, завідуючого кафедрою (1931р.). З 1932 по 1940 р.р. С.В.Серенсен працював директором інституту будівельної механіки АН УРСР та начальником кафедри літакобудування у Київському авіаційному інституті (1933-1941 р.р.). В 1939 р. він був обраний академіком АН УРСР. С.В.Серенсен - всесвітньо відомий засновник наукового напряму з циклічної та термоциклічної міцності сучасного машинобудування, зокрема авіаційного моторобудування, руйнування та довговічності інженерних конструкцій. Після смерті К.К. Симінського кафедру опору матеріалів очолив проф. П.В. Рабцевич. який керував нею до початку 1941 р.
У цей період під керівництвом професора Ф.П. Бєлянкіна в лабораторії кафедри опору матеріалів були продовжені дослідження міцності дерев'яних конструкцій, гранітів і кам'яних гірських порід України, які були розпочаті в свій час К.К. Симінським, а також значно розширено роботу по наданню допомоги промисловості й галузі випробування матеріалів, деталей та інженерних конструкцій. В передвоєнні роки в КПІ проводилися дослідження міцності в енерго-машинобудуванні, результати яких було захищено у вигляді кандидатських дисертацій: аспіранта А.Д.Коваленка "Дослідження напруг у колесах турбомашин" (1938 р.), співробітників кафедри: М.І. Черняка "Вплив швидкості деформування на характеристики напруженого стану" (1938 р.), К.І. Коленчука "Граничний вигин реальних стрижнів сталого та змінного перерізів" (1938 р.), а також аспіранта Г.С. Писаренка "Визначення прогинів і напруг у роз'ємних елементах парових турбін" (лютий 1941 р.). У зв'язку з окупацією Києва німецькими фашистами, багатьох викладачів кафедри було евакуйовано разом з АН України до Уфи, і лабораторія опору матеріалів КПІ у Києві практично припинила своє існування. В роки війни приміщення кафедри опору матеріалів була варварським чином зруйновані окупантами, а більшу частину устаткування вивезено. Кафедра поновила свою діяльність у звільненому Києві восени 1944 р. Кафедру опору матеріалів, після повернення КПІ з евакуації, очолив член-кор. АН УРСР Ф.П.Белянкін (академік АН УРСР з 1948р.). Одночасно з керівництвом кафедрою (1944-1952 р.р.), він був директором інституту механіки АН УРСР (1944-1958 р.р.), читав лекційні курси "Опір матеріалів" та "Теорія пружності". З перших же днів роботи кафедри у повоєнний період, її на той час нечисленний колектив, одночасно з педагогічною діяльністю, взявся до активної наукової роботи. Як результат, уже на кінець 1945р. А.Д. Коваленко захистив докторську дисертацію "Розтяг і згин дисків симетричного та несиметричного профілів". Того-ж року було захищено дисертацію М.М. Афанасьєвим "Статистична теорія міцності". В 1946 р. відбувся захист кандидатської дисертації Є.О. Свечнікова "Втома болтів за повторного осьового удару", виконаної під керівництвом Ф.П. Бєлянкіна. В 1948 р. було захищено докторську дисертацію Г.С. Писаренком на тему "Вимушені коливання пружних систем з урахуванням розсіяння енергії в матеріалі" та кандидатську дисертацію Е.С. Уманським "Розрахунок дисків з несиметричним навантаженням від лопаток", виконану під керівництвом А.Д. Коваленка. В 1949 р. було захищено кандидатську дисертацію Б.І. Оксом "Застосування оптичного методу для розрахунку рамних конструкцій", виконану під керівництвом Ф.П. Бєлянкіна.
В 1952 р. завідування кафедрою було доручено професору Г.С.Писаренку (1952-1959 та 1961-1984р.р.), який значно розширив науково-дослідну роботу кафедри з актуальних проблем, що стосуються теорії коливань пружних систем із урахуванням розсіяння енергії в матеріалі, міцності широкого спектру конструкційних матеріалів і конструктивних деталей за високих температур, які мають великий науковий і практичний інтерес у зв'язку з розвитком нової техніки. З 1959 по 1961 р.р. завідував кафедрою опору матеріалів КПІ проф. Хільчевський В.В. Приступивши до завідування кафедрою, проф. Писаренко Г.С., поставив перед собою задачу зробити все від нього залежне, щоб, спираючись на славні традиції кафедри, яка на протязі всієї історії свого існування займала провідне положення в КПІ, все найкраще, що було на кафедрі, розвивалось надалі та удосконалювалось. Кафедра опору матеріалів на той час мала великий досвід педагогічної, науково-організаційної та наукової роботи. Учені, які працювали в минулі роки на кафедрі, залишили помітний слід у розвитку механіки твердого деформівного тіла та підготовці інженерів-механиків, створили славу КПІ. Крім першого завідуючого кафедрою опору матеріалів та першого директора КПІ, заслуженого професора В.Л.Кирпічова, тут слід назвати академіків: С.П.Тимошенка, К.К.Сімінського, Є.О.Патона, О.М.Динника, М.М.Давиденкова, Ф.П.Белянкіна, С.В.Серенсена, А.Д.Коваленка та інших.
Основні питання, які планомірно та послідовно став вирішувати Г.С.Писаренко були слідуючі: - залучення для роботи на кафедрі талановитої молоді; - всіляке укріплення творчого співробітництва з науковими інститутами Академії наук України; - залучення провідних учених з АН України для роботи на кафедрі за сумісництвом; - організація підготовки наукових кадрів через аспірантуру, використовуючи експериментальну базу не тільки кафедри, але і Академії наук; - організація роботи наукових семінарів кафедри з залученням учених інших ВУЗів України та Академії наук; - удосконалення викладання курсу опору матеріалів та інших предметів, які читалися по всіх напрямках механіки твердого деформівного тіла; - налагодження підготовки підручників з опору матеріалів та інших навчальних посібників і перш за все з лабораторних занять, як необхідної умови підвищення рівня засвоєння лекційного матеріалу та інших видів навчання студентів; - особливо важливою для себе він вважав задачу створення дружнього колективу, кафедри однодумців, творців, які люблять свою справу, які готові допомогти один одному за любих обставин.
Слід відмітити, що ці основні завдання в діяльності кожної кафедри є актуальними і понині. З усього названого переліку завдань, які Г.С.Писаренко ставив перед собою, він виділяв головне-підготовка висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів з числа талановитої молоді. Г.С.Писаренко перебуваючи на посаді завідуючого кафедрою опору матеріалів (32 роки), більшість з них (26 років) був сумісником, працюючи на основній роботі в Академії наук директором Інституту проблем міцності АН України (1966-1988р.р.), головним ученим секретарем Президії (1962-1966р.р.) та першим віцепрезидентом АН України (1970-1978р.р.). Із усього числа підготовлених ним 175 кандидатів наук по кафедрі опору матеріалів КПІ успішно закінчили аспірантуру 69 чоловік. Розвитку наукових досліджень і успішній підготовці наукових кадрів на кафедрі сприяло творче співробітництво кафедри з науковими підрозділами (відділ, потім сектор) Інституту металокераміки та спецсплавів АН УРСР, а з 1966 р. Інститут проблем міцності АН УРСР, які очолював Г.С.Писаренко. Саме завдяки цьому творчому зв'язку, який налагодився з 1952р. та єдиному керівництву, Г.С.Писаренку вдалося істотно розвинути підготовку наукових кадрів з питань міцності. Для характеристики наукової спрямованості виконаних у цей період робіт Київської школи фахівців з міцності матеріалів і конструкцій, наведемо перелік докторських дисертаційних робіт, які виконані на кафедрі, починаючи з 1952 р.: "Міцність і в'язко-пружні властивості м'яких армованих пластиків (Е. С. Уманський, 1964 р.). "Вплив напруженого стану та характер напружень на розсіяння енергії в циклічно деформованому матеріалі" (В.В. Хільчевський, 1969 р.), "Закономірності деформування та критерії витривалості жароміцних матеріалів за термоциклічних навантажень" (М.С. Можаровський, 1969 р.), "Нелінійно-гістерезисна задана механіки деформованого тіла" (М.В. Василенко, 1973 р.), "Критерії граничного стану матеріалів за умов програмного малоциклового навантаження" (Є.О. Антипов, 1984 р.), "Узагальнені методи і розв'язки технологічних задач механіки нелінійно-деформованих електропровідних тіл" (О.С. Цибенко, 1986 р.), "Критерії граничного стану конструкційних матеріалів при складному малоцикловому навантаженні" (М.І. Бобир, 1991 р.), "Ефективні алгоритми розв'язання тривимірних крайових задач механіки деформівного твердого тіла методом скінчених елементів" (К.М. Рудаков, 1996 р.), "Критерії граничного стану металевих сплавів при двовісному малоцикловому навантаженні" (С.М. Шукаєв, 1996 р.), "Використання і розвиток методу покоординатного спуску в задачах визначення напружено-деформованого стану при статичних та вібраційних навантаженнях" (А.Є. Бабенко, 1996р.).
Кандидатські дисертації захистили: Г.П. Яценко, (1952 р.), М.І. Соломенцев, (1955 р.), Н.І. Щепеткіна, (1955 р.), Б.М. Ружицький, (1955 р.), В.Т. Трощенко, (1955 р.), Г.В. Ісаханов, (1955 р.), В.І. Шашлов, (1956 р.), В.А. Чеботарьов, (1957 р.), А.П. Яковлев, (1958 р.), Т.Ш. Черніс, (1958 р.), М.В. Новіков, (1958 р.), В.К. Кузьменко, В.П. Дубінін, (1960 р.), О.Л. Квітка, (1961 р.), В.А. Агарєв, (1962 р.), М.С. Можаровський, (1961 р.), А.Ф. Терещенко, (1961р.), М.М. Мухін, (1962 р.), Я.А. Братусь, (1962 р.), Ю.О. Кліх, (1962 р.), Б.С. Шульгінов, (1962 р.), Б.А. Ляшенко, (1964 р.), Є.О. Антіпов, (1964 р.), В.Г. Баженов, (1964 р.), В.В. Матвєєв. (1964 р.), І.М. Сторожевський, (1965 р.), Ю.С. Рудницький, (1965 р.), В.П. Швиденко, (1966р.), Л.О. Бочарова, (1966 р.), І.Є. Дебрівний, (1967 р.), О.А. Корнілов, (1968 р.), В.П. Ламашевський, (1969 р.), Ю.М. Родичев, (1969 р.), О.М. Чемерис, (1969 р.), О.Т. Башта, (1970 р.), В.Г.Солуянов, (1970 р.), А.О. Шемеган, (1971 р.), Г,Є. Візерська, (1971 р.), Є.А. Антіпов, (1971 р.), М.С. Коваль, (1971 р.), В.Г. Дубенець, (1971 р.), А.А. Іванов, (1971 р.), А.Є. Бабенко, (1973 р.), О. Е. Зеленюк, (1973 р.), Цветан Тодоров Джонов, (1973 р.), В.С. Школяр. (1973 р.), І.С. Цвилюк, (1973 р.), Л.В. Рогозіна, (1973 р.), В.А. Лі, (1973 р.), В.П. Науменко, (1974 р.), А.Ф. Безвербний, (1974 р.), В.С. Носальський, (1975 р.), О.С. Цибенко, (1976 р.), Г.С. Волков, (1978 р.), Мухамянка-Дамієн Бамбанза. (1978 р.), Стефанов Родослав Ілієвич, (1978 р.), В.І. Коваль, (1980 р.), Л.О. Плотнікова, (1981 р.), В.А. Раковський, (1982 р.), Є.Є. Онищенко, (1983 р.), О.Г. Береговенко, (1983 р.), О.В. Мітченко, (1985 р.), А.В. Башта, (1986 р.). Це лише кандидатські дисертації, виконані під керівництвом Г.С.Писаренка безпосередньо на кафедрі опору матеріалів КПІ в період його завідування з 1952 по 1984 р.. Всього з 1952 р. до цього часу під його керівництвом в КПІ та Академії наук УРСР підготовлено близько 175 кандидатів та 36 докторів наук. Цікаві роботи на кафедрі опору матеріалів були проведені під керівництвом проф. Е.С. Уманського з міцності м'яких пластиків. За результатами цих досліджень були захищені дисертації: Г.В. Біліди, (1972 р.), Л.Л. Стежка, (1990 р.), М.С. Шидловського (1983 р.). Останніми роками подальшого розвитку на кафедрі набули актуальні дослідження міцності жароміцних матеріалів, виконані під керівництвом проф. М.С. Можаровського, якому в 1984 р. було передано керівництво кафедрою. Результати цих досліджень було покладено в основу дисертацій: М.І. Бобиря, (1981 р.), О.П. Заховайка, (1982 р.), К.М. Рудакова, (1984 р.), С.М. Шукаєва, (1987 р.), І.0. Білика, (1987 р.), О.Б. Овсіенка, (1990 р.), О.М. Мукоїди, (1990 р.), та Т.Б. Пономаренка (1994 р.). Тут необхідно відзначити великий вклад талановитого випускника 1989р. Кафедри ДММ та ОМ. Тимофія Борисовича Пономаренка в підтримці на протязі 1990?2003р.р. актуальних наукових досліджень колективу кафедри по вирішенню проблеми пошкоджуваності та прогнозування залишкового ресурсу відповідальних елементів конструкцій газотранспортних систем України та Росії при термосилових експлуатаційних навантаженнях. Під керівництвом професора М.В. Василенка були захищені дисертації: О.Ю. Чіркова, (1987 р.), І.Д. Каменичного, (1990 р.), О.О. Боронка, (1990 р.), С.Л. Бойка, (1990 р.), та С.І. Трубачова, (1993 р.), А.М. Павловського (1993 р.). Наведений перелік тем дисертаційних робіт, виконаних переважно аспірантами кафедри опору матеріалів при активному використанні лабораторної бази академічних інститутів, свідчить про широке коло наукової тематики з механіки деформівного тіла, що охоплює всі найважливіші аспекти науки про міцність матеріалів. Наведена тематика, виконаних на кафедрі дисертаційних робіт, є наочною ілюстрацією динаміки розвитку названого наукового напрямку. Результати цих досліджень визначають технічний прогрес країни в багатьох галузях інженерної справи, перш за все в новітніх областях техніки. Особливістю школи, яка розвивалась з початку заснування кафедри опору матеріалів КПІ, є тісний зв'язок з життям, прагнення вирішувати актуальні завдання, які продиктовані практикою. При цьому всі дисертаційні роботи завжди були розділами тематичного плану наукових робіт, підпорядкованих вирішенню актуальних проблем машинобудівного комплексу СРСР. Сказане можна підтвердити результатами найважливіших досліджень, проведених на кафедрі протягом минулого століття відповідно до потреб країни на різних етапах її розвитку, починаючи від відбудовчого періоду після імперіалістичної та громадянської воєн аж до наших днів. Так після реевакуації політехнічного інституту в 1944 р. з Ташкента до Києва, коли ще продовжувалася Велика Вітчизняна війна, робота кафедри опору матеріалів розпочалася з відновлення лабораторного приміщення, яке під час війни було остаточно зруйновано. Багато випробувального устаткування було вивезено, особливо вимірювальні прилади. Склад співробітників кафедри на чолі з член-кор. АН УРСР Ф.П. Бєлянкіним на той час був мінімальним. З осені 1944 р. у ще неопалюваних приміщеннях інституту був відновлений перерваний війною навчальний процес.
Після відновлення лабораторій та одержання деякого додаткового устаткування, кафедра продовжила роботу з випробувань різного роду конструкційних матеріалів для підприємств та організацій, які займалися відбудовою зруйнованих будівель, залізничних мостів, тощо. В цей період почали розвиватися наукові дослідження для вирішення основних проблем міцності, які висували нові галузі техніки, такі як газотурбобудування, атомна енергетика, ракетна і авіаційна техніка та інш. Відповідно до потреб цих галузей техніки й розвивалися дослідження по вирішенню актуальних проблем міцності протягом усього наступного періоду до наших днів. Особливо великого значення протягом останніх 40 років на кафедрі опору матеріалів набули дослідження в галузі вивчення міцності матеріалів і елементів конструкцій в екстремальних умовах термосилового навантаження відповідно до реального стану високонапружених конструктивних елементів нової техніки. Екстремальність умов, характеризується такими показниками: високі температури (до 3000°С і вище), низькі температури (до 4,2 °К), різкі теплозміни, агресивні середовища, радіаційне опромінення, резонансні режими механічних коливань, високі частоти прикладання змінних навантажень, ударні навантаження, тривала дія навантажень в умовах високих температур та складного напруженого стану, тощо. В процесі експлуатації багато несучих елементів машин і апаратів, які складають основу енергетичних машин, авіакосмічних апаратів, транспортного машинобудування та інш. працюють в умовах складного термосилового навантаження. Тому обґрунтування добору конструкційних матеріалів, визначення форм і розмірів тієї чи іншої деталі, здатність чинити опір, не руйнуючись, діям силових та теплових впливів, враховуючи середовище, температурно-часові фактори, забезпечуючи наперед заданий термін експлуатації, постає найважливішим завданням, яке ставиться перед інженерами-конструкторами в сучасних умовах технічного прогресу. Вирішенню багатьох перелічених питань міцності, що торкаються врахування основних термосилових факторів, які супроводжують реальні умови експлуатації об'єктів нової техніки, були підпорядковані протягом останніх десятиліть дослідження, що їх проводили співробітники та аспіранти кафедри опору матеріалів КПІ.
При цьому слід мати на увазі, що успіх виконання багатьох досліджень з найактуальніших проблем механіки твердого деформівного тіла аспірантами кафедри значною мірою визначались співпрацею кафедри з інститутами Академії наук України, зокрема з Інститутом проблем міцності. Саме такий органічний зв'язок (забезпечення можливості використання лабораторної бази та допоміжних служб Академії наук задля вирішення сучасних проблем міцності з актуальної тематики) давав найбільш якісні, наукові результати. Результати багатьох досліджень, які виконані в такій творчій співдружності, відображено в декількох узагальнюючих монографіях. Зокрема тут слід відмітити монографію "Міцність матеріалів за високих температур", яка видана в 1966 р. під редакцією зав. кафедрою академіка АН УРСР Г.С. Писаренка, яка в 1969 р. була перевидана англійською мовою в США. За цю монографію колектив авторів у 1969 р. був удостоєний Державної премії УРСР. Другу узагальнюючу двохтомну монографію колективу авторів Інституту проблем міцності АН УРСР і кафедри ОМ "Міцність матеріалів і елементів конструкцій в екстремальних умовах", видано в 1980 р. під редакцією Г.С. Писаренка. Цю монографію, що не має аналогів у світовій літературі, у 1982 р. відзначено Державною премією СРСР. Серед інших монографій, виданих співробітниками кафедри, що відображають спрямованість розвитку школи механіків, що вирішували актуальні проблеми міцності та несучої здатності елементів конструкцій в КПІ, варто назвати такі: Г.С. Писаренко, "Коливання пружних систем з урахуванням розсіяння енергії в матеріалі"; Г.С. Писаренко, "Розсіяння енергії за механічних коливань"; Г.С. Писаренко, "Опір матеріалів деформуванню та руйнуванню за складного напруженого стану"; Г.С. Писаренко, "Коливання механічних систем з урахуванням недосконалої пружності матеріалу"; Г.С. Писаренко, А.П. Яковлєв, В.В. Матвєєв "Вібропоглинальні властивості конструкційних матеріалів" (довідник); Г.С. Писаренко, М.С. Можаровський, Є.О. Антипов "Опір жароміцних матеріалів нестаціонарним і температурним впливам" (в 1983 р. книгу було відзначено премією 1 ступеня КПІ). Г.С. Писаренко, А.О. Лєбєдєв "Деформування та міцність матеріалів за складного напруженого стану"; Г.С. Писаренко, М.С. Можаровський "Рівняння та крайові задачі теорії пластичності та повзучості". За фундаментальні дослідження проблеми коливань механічних систем з урахуванням гістерезису в матеріалі в нелінійній постановці, які було узагальнено в монографіях: "Коливання пружних систем з урахуванням розсіяння енергії в матеріалі" (1955 р.), "Розсіяння енергії при механічних коливаннях" (1962 р.), академіка АН УРСР Г.С. Писаренка було відзначено в 1968р. премією Академії наук УРСР ім. Н.М. Крилова. Дослідження коливань механічних систем, зокрема лопаток газових турбін з урахуванням розсіяння енергії, розвинуті Г.С. Писаренком та його багатьма учнями, здобули всесвітнього визнання.
Особливо слід відзначити велику роботу кафедри опору матеріалів КПІ по написанню підручників і довідників з курсу опору матеріалів. Так співробітниками кафедри Г.С. Писаренком, В.А. Агарєвим, О.Л. Квіткою, В.Г. Попковим і Е.С. Уманським. було написано декілька підручників, в тому числі повний курс для механічних спеціальностей. Цей підручник вперше виданий в 1963 р. під назвою "Опір матеріалів", який було допущено Мінвузом України у якості підручника для студентів механічних і машинобудівних вузів. Потім він перевидавався в 1967 р., 1973 р., 1979 р. та 1986р. Останні три видання було допущено Мінвузом СРСР як підручник для студентів машинобудівних навчальних закладів колишнього Радянського Союзу. Цей підручник в 1973 р. було відзначено першою премією КПІ.
Вище названий колектив авторів у 1964 р. видав у видавництві Академії наук короткий підручник з опору матеріалів під назвою "Курс опору матеріалів". Потім під редакцією Г.С. Писаренка у видавництві "Вища школа" в 1967 р. було видано та перевидано в 1974 р. підручник з опору матеріалів під назвою "Опір матеріалів". Обидві роботи також було допущено Мінвузом України у якості підручників для студентів технічних вузів. Проф. М.С. Можаровський видав цикл підручників та посібників з теорії пластичності і повзучості. До них слід віднести: "Теория пластичности и ползучести" в инженерном деле" (1991р.), "Методы и алгоритмы решения краевых задач" (1991р. в співавторстві з Н.Є.Качаловською) та "Теорія пружності, пластичності і повзучості" (2002р.) Г.С. Писаренком, А.П. Яковлевим та В.В. Матвєєвим було підготовлено "Довідник з опору матеріалів", який було видано в 1975р. видавництвом "Наукова думка" і двічі (в 1979 та 1985 р.р.) перевидано видавництвом "Мир". Тими ж авторами було створено довідник "Вібропоглинаючі властивості конструкційних матеріалів", який в 1971 р був виданий в Києві російською, а також перевиданий польською, французькою, іспанською та португальською мовами. В 1993 р. авторами Г.С. Писаренком, О.Л. Квіткою і Е.С.Уманським видано новий підручник "Опір матеріалів" українською мовою. Це четверте видання підручника з опору матеріалів, який було опубліковано, за час більше як піввікової праці Г.С. Писаренка в КПІ.
Публікація монографічних праць співробітників кафедри, а також навчальної та довідкової літератури з питань міцності, сприяли розвитку школи механіків Київського політехнічного інституту, яку визнано не тільки в нашій країні, але й далеко за її межами. Про це, зокрема, свідчать переклади низки праць співробітників кафедри на англійську, польську, французьку, іспанську, португальську, румунську та чеську мови. З метою підготовки висококваліфікованих інженерів-механіків-дослідників важливим етапом розвитку школи "механіків" КПІ є організація в 1970 р. на кафедрі опору матеріалів спеціальності "Динаміка і міцність машин". Необхідність створення такої спеціальності була викликана як: потребами академічних інститутів, таких як Інститут проблем міцності, Інститут механіки, Інститут надтвердих матеріалів, Інститут проблем матеріалознавства, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона так і великих машинобудівних, авіабудівних і суднобудівних підприємств. Зокрема таких як: Київський механічний завод, Київське авіаційне виробниче об'єднання, НВО "Більшовик"(м. Київ). Запорізький моторобудівний завод, КБ "Прогрес" (Запоріжжя) та інш. Ускладнення на сучасному рівні конструкторських завдань на стадії проектування виробів нової техніки викликало гостру потребу у вирішенні проблем міцності. Вирішення цих завдань вимагають використання спеціального складного математичного апарату та вміння поставити експериментальні дослідження з вивченням міцності деталей машин і конструктивних елементів, які працюють в екстремальних умовах. Виходячи з цього, в основу підготовки таких спеціалістів було покладено глибоку математичну підготовку на рівні механіко-математичних факультетів класичних університетів, але з прикладним ухилом. Випускники названої спеціальності повинні вміти доводити результати математичних розрахунків до інженерного застосування, розроблювати відповідні математичні моделі та володіти сучасними обчислювальними комплексами. В той же час вони повинні мати поглиблену фахову підготовку в галузі експериментальних досліджень. Основні курси, які забезпечують необхідний рівень підготовки, є аналітична геометрія та лінійна алгебра, курс математичного аналізу та математичної фізики, курс математичної статистики та теорії ймовірності.
Питання фахової підготовки забезпечуються курсами теоретичної механіки, аналітичної механіки, опору матеріалів, теорії пружності, будівельної механіки машин, теорії пластичності та повзучості, теорії коливань і стійкості, методами вирішення задач механіки на ПЕОМ. Викладання цих та інших курсів забезпечується висококваліфікованими фахівцями: проф. Бабенком А.Є., проф. М.І.Бобирем, проф. М.В. Василенком, проф. О.С. Цибенком, проф. К.М. Рудаковим, доц. О.М. Чемерисом, проф. С.М.Шукаєвим, проф. Б.І. Ковальчуком, доц. О.П. Заховайком, доц. М.С.Шидловським та інш. Інженерну підготовку студентів забезпечували такі курси, як основи машинознавства, динаміки та конструювання машин, теорії міцності, роботи матеріалів в умовах повторно-змінних навантажень, експериментальні методи в механіці твердого деформівного тіла. Оскільки підготовка студентів на сучасному рівні на матеріальній базі тільки факультету або, тим більше, однієї кафедри неможлива, то підготовку фахівців було заплановано проводити з залученням не тільки провідних науковців Інституту проблем міцності ім. Г.С.Писаренка НАН України (ІПМ), але і його матеріальної бази. З цією метою частина занять, в основному на старших курсах, проводиться в лабораторіях ІПМ. Крім цього, студенти під час проходження практики залучаються до виконання реальних науково-дослідних робіт в академічних інститутах НАН України. На сьогодні з названої спеціальності підготовлено біля 900 фахівців, з них 11 випускників захистили докторські дисертації (Уманський С.Е., Вайншток В.О., Бойко А.В., Гнучій Ю.Б., Косарчук В.В., Харченко В.В., Ориняк І.В., Рудаков К.М., Шукаєв С.М., Мерзляков В.О., Майборода В.С.), понад 100 випускників захистили кандидатські дисертації. Утворенню Інституту проблем міцності АН УРСР (1966 р.) передувала велика робота завідуючим кафедрою опору матеріалів КПІ, організатором і першим директором ІПМ, академіком АН УРСР Г.С. Писаренком з підготовки кандидатів наук через аспірантуру. Саме його зв'язки з КПІ (з 1937 р.) та кафедрою опору матеріалів давала можливість добирати в аспірантуру талановиту молодь, із якої досить швидко виростали всесвітньо відомі вчені, які працюють тепер не тільки на кафедрі опору матеріалів у НТУУ "КПІ" але і в ІПМ, а також у багатьох ВУЗах країн бувшого Радянського Союзу та далекого зарубіжжя. До таких учених-механіків, які закінчили КПІ, або аспірантуру при КПІ та здобули світового визнання, належать: академіки НАН України, (тепер директор Інституту проблем міцності ім. Г.С.Писаренка, НАН України В.Т. Трощено, М.В. Новіков (директор інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України) і А.О. Лєбєдєв;член-кореспонденти НАН України В.В. Матвєєв та А.Я. Красовський; професори, доктори наук М.В. Василенко, Г.В. Ісаханов, М.С. Можаровський, Г.М. Третяченко, В.В. Хільчевський, Ш.У. Галієв, Г.В. Степанов, В.О. Стрижало, В.І. Ковпак, Е.С. Уманський, доктори наук: В.О.Борисенко, Б.А. Ляшенко, А.П. Яковлев, Л.В. Кравчук, В.В. Покровський, Г.А. Гогоці, О.Л. Квітка, В.А. Грязнов, В.В. Кривинюк та інш. Немале значення щодо подальшого розвитку школи механіків мають республіканські міжвузівські семінари з опору матеріалів і будівельної механіки, що їх систематично проводить (починаючи з 1962 р.) кафедра динаміки і міцності машин та опору матеріалів НТУУ "КПІ". Істотний вплив на розвиток Київської школи механіків, які вирішують різні наукові проблеми опору матеріалів, за останні роки мав Всесоюзний щомісячний журнал "Проблеми міцності", започаткований з липня 1969 р. при Інституті проблем міцності АН УРСР.
Зміцненню позицій Київської школи механіків сприяли також наукові семінари та конференції з різних питань міцності, що проводяться кафедрою спільно з ІПМ ім. Г.С.Писаренка. Зокрема, всесоюзні науково-технічні наради з розсіювання енергії при коливаннях, які проводяться кафедрою спільно з ІПМ ім. Г.С.Писаренка (починаючи з 1956 р. один раз на два-три роки), набули значення, яке вийшло за межі нашої країни. Названі семінари закріпили за Київською школою механіки світовий пріоритет в галузі віброміцності. Зауважимо, що на кафедрі ДММ та ОМ НТУУ "КПІ" зросла та працювала чудова плеяда вчених - механіків, кожен з яких своїми оригінальними науковими дослідженнями залишив помітний слід у відповідній галузі механіки твердого деформівного тіла, а їхні заслуги було відзначені науковою громадськістю. про це свідчить зокрема, обрання багатьох з них членами академій наук. До таких учених належать академіки АН Радянського Союзу, АН України і Росії, які працювали раніше. О.М. Динник, С.П. Тимошенко, академіки АН України Ф.П. Бєлянкін, М.М. Давиденков, А.Д. Коваленко, М.В. Корноухов, А.О.Лебедєв, Є.О. Патон. С.В. Серенсен, К.К. Симінський, Г.П. Сухомел, В.Т. Трощенко, М.В. Новіков. Член-кореспонденти АН України: В.Н. Горбунов, І.Я. Штаєрман, В.В.Матвеєв, А.Я.Красовський, професори: В.Л. Кирпичов, М.А. Воропаєв, В.М. Серебряков, Н.А. Жудин, О.А. Уманський, П.В. Рабцевич, М.М. Афанасьєв, М.І. Черняк, В.В. Хільчевський, Е.С. Уманський, В.О. Стрижало, Ш.У. Галієв, Г.М. Третяченко, О.Л. Квітка, В.М. Киселевський, М.С.Можаровський, Є.О.Антипов та інш. У 1989 р. завідуючим кафедрою динаміки і міцності машин та опору матеріалів був обраний д.т.н. проф. Є.О. Антипов. Протягом всього часу його перебування на цій посаді кафедра продовжувала наукову роботу у традиційних для неї наукових напрямах.
У 1994 р. завідуючим кафедрою динаміки і міцності машин та опору матеріалів був обраний д.т.н., проф. М.І. Бобир. Він, незважаючи на складні соціально-економічні умови, зміг підтримати традиційну для кафедри атмосферу спрямованості на нові наукові досягнення. Показником цього стали захищені у 1996 р. на кафедрі 3 докторські і 1 кандидатська дисертації. Створено сучасну науково-навчальну лабораторію обчислювальної техніки, яка сприяє проведенню навчального процесу на сучасному рівні. Започатковано нові напрями науково-дослідних робіт кафедри, які дають змогу в сучасних складних умовах зберегти той високий науковий потенціал, який було накопичено його попередниками. Так на кафедрі відновлені сертифікаційні випробування широкого кола конструкційних матеріалів та елементів конструкцій виробів нової техніки в акредитованих Державним стандартом України: Науково-дослідному центрі "Надійність" (науковий керівник проф. Бобир М.І.) та науково-дослідній лабораторії полімерних та композиційних матеріалів (керівник доц. Шидловський М.С.). Це дало змогу обновити матеріально-технічну базу кафедри та залучити студентську молодь до виконання реальних науково-дослідних робіт. Крім того, науковці кафедри, такі як, професори; д.т.н. Бабенко А.Є., Цибенко О.С., Ковальчук Б.І. та інш.; доценти: к.т.н. Грабовський А.П., Крищук М.Г., Заховайко О.П., Боронко О.О., Трубачов С.І., Шидловський М.С. та інш. постійно виконують госпдоговірні роботи з промисловими підприємствами такими як: МКБ "Південне", АНТК "Антонов", Укртрансгаз та інш. Тепер на кафедрі працюють: академік НАН України А.О. Лєбєдєв, професори, доктори наук: М.І. Бобир, М.В. Василенко, А.Є.Бабенко, Б.І. Ковальчук, О.С. Цибенко, В.О. Стрижало, К.М.Рудаков, С.М.Шукаєв, В.В.Харченко, Ф.Ф.Гігіняк, доценти: А.П.Грабовський., Боронко О.О., Візерська Г.Є., Заховайко О.П., Онищенко Є.Є., Петрик В.О., Гончаренко А.І., Пістелькорс І.С., Протащук О.М., Рогозіна Л.В., Можаровський В.М., Слєпишев І.В., Трубачов С.І., Колодяжний В.А., Шпак Д.Ю., Шидловський М.С., Чемерис О.М., Сидорко А.А., Сидоренко Ю.М., Крищук М.Г., Ламашевський В.П., та асистенти: Коваль В.П., Тимошенко О.В., Бабієнко І.І. Відзначимо ще двох фахівців-механіків, які присвятили свою творчу діяльність розвитку лабораторної бази кафедри. Це механік Михайло Степанович Ружицький, який працював на кафедрі з 1898 до 1956 р., та його син, доцент кафедри Борис Михайлович Ружицький, який працював на кафедрі з 1931 до 1985 р. Таланту чудової династії механіків Ружицьких належить багато установок, приладів і пристроїв, що десятки років служать вченим кафедри при проведенні науково-дослідних робіт і навчальних занять.
У наш час кафедра опору матеріалів, що стала з 1970 р. кафедрою, яка почала підготовку інженерів-механиків-дослідників з міцності та динаміки машин, стала провідною кафедрою з міцності та надійності машин і конструкцій, забезпечує водночас викладання загального інженерного курсу опору матеріалів студентам багатьох факультетів НТУУ "КПІ".
При кафедрі, крім механічної лабораторії, де проводяться головним чином навчальні лабораторні заняття з опору матеріалів із студентами всіх факультетів, є спеціалізовані лабораторії з механічних коливань (керівник проф. М.В. Василенко), повзучості та термопластичності (керівник проф. С.М. Шукаєв), міцності полімерних матеріалів (керівник доц. М.С. Шидловський), науково-випробувальний центр "Надійність" акредитований Держстандартом України (керівник доц.А.П.Грабовський), Комп'ютерна лабораторія (керівник проф. К.М. Рудаков). Зауважимо при цьому, що оскільки і О.М. Динник, К.К. Симінський, А.Д. Коваленко, С.В. Серенсен, Н.В. Корноухов були співробітниками кафедри опору матеріалів КПІ, то легко дійти висновків, що витоки наукових напрямів Інституту механіки ім.С.П.Тимошенка НАН України також пов'язані з кафедрою динаміки і міцності машин та опору матеріалів НТУУ "КПІ".
ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА
Куратори груп
Група
Курс
Куратор (ПІБ)
email
Бакалаври
МП-41
1
Мусієнко Ольга Станіславівна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-31
2
Бабак Антон Миколайович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-21
3
Тимошенко Олександр Вікторович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-11
4
Гнатейко Нонна Валентинівна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-12
4
Гнатейко Нонна Валентинівна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Магістратура
МП-41мп
1
Трубачев Сергій Іванович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-31мп
2
Трубачев Сергій Іванович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-41мн
1
Трубачев Сергій Іванович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-41мн
2
Трубачев Сергій Іванович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Аспірантура
МП-41ф
1
Тимошенко Олександр Вікторович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-31ф
2
Тимошенко Олександр Вікторович
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МП-21ф
3
Мусієнко Ольга Станіславівна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
(098)-712-35-09
instagram.com/dmm_lab
Запропонований збірник містить задачі із основних розділів курсу «Опір матеріалів», передбаченого для машинобудівних спеціальностей вищих навчальних закладів України. До посібника увійшли найактуальніші задачі та приклади, що тісно пов’язані з сучасною та перспективною інженерною практикою конструювання в машинобудівному комплексі. Широко використано матеріал з класичних збірників задач з курсу «Опір матеріалів» за редакцією В. К. Качуріна, А. А. Уманського та інших, а також урахований багаторічний досвід підготовки інженерів усіх спеціальностей у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», зокрема спеціальності «Динаміка та міцність машин». Задачі, що не входять до стандартного курсу «Опір матеріалів» дає можливість прищепити студентам навички дослідницької роботи та передбачає пошук оптимального розв’язання за різними показниками.
Завантажити Збірник задач з опору матеріалів по розділах
ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ
Значні роботи в середині 20-х р.р. були проведені співробітниками кафедри опору матеріалів, за безпосередньою участю К.К. Симінського, по вибору допустимих напружень для зварювального заліза в мостах. Поряд із педагогічною і науковою діяльністю К.К. Симінський проводив велику організаторську роботу. Обіймаючи посади у1920-1921р.р. декана інженерно-будівельного факультету, проректора по навчальній роботі (1924-1926р.р.) КПІ та члена Державного науково-методичного комітету УРСР, він брав активну участь в реорганізації вищої школи, загальній реформі інституту. Починаючи з 1921 р., у зв'язку з залученням К.К. Симінського до роботи в Інститут технічної механіки АН УРСР, як його директора, (1921-1932), наукова робота на кафедрі тісно пов'язується з науковою діяльністю зазначеного академічного інституту.
Наведений перелік тем дисертаційних робіт, виконаних переважно аспірантами кафедри опору матеріалів при активному використанні лабораторної бази академічних інститутів, свідчить про широке коло наукової тематики з механіки деформівного тіла, що охоплює всі найважливіші аспекти науки про міцність матеріалів. Наведена тематика, виконаних на кафедрі дисертаційних робіт, є наочною ілюстрацією динаміки розвитку названого наукового напрямку. Результати цих досліджень визначають технічний прогрес країни в багатьох галузях інженерної справи, перш за все в новітніх областях техніки. Особливістю школи, яка розвивалась з початку заснування кафедри опору матеріалів КПІ, є тісний зв'язок з життям, прагнення вирішувати актуальні завдання, які продиктовані практикою. При цьому всі дисертаційні роботи завжди були розділами тематичного плану наукових робіт, підпорядкованих вирішенню актуальних проблем машинобудівного комплексу СРСР. Сказане можна підтвердити результатами найважливіших досліджень, проведених на кафедрі протягом минулого століття відповідно до потреб країни на різних етапах її розвитку, починаючи від відбудовчого періоду після імперіалістичної та громадянської воєн аж до наших днів. Так після реевакуації політехнічного інституту в 1944 р. з Ташкента до Києва, коли ще продовжувалася Велика Вітчизняна війна, робота кафедри опору матеріалів розпочалася з відновлення лабораторного приміщення, яке під час війни було остаточно зруйновано. Багато випробувального устаткування було вивезено, особливо вимірювальні прилади. Склад співробітників кафедри на чолі з член-кор. АН УРСР Ф.П. Бєлянкіним на той час був мінімальним. З осені 1944 р. у ще неопалюваних приміщеннях інституту був відновлений перерваний війною навчальний процес.